Серед пропозицій оновлення програм координатори обговорення виділили п’ять основних тенденцій

5 головних тенденцій оновлення програм 5-9 класів

Триває робота з оновлення програм базової школи (5-9 класи). Прес-служба Міносвіти підготувала інформацію про основні тенденції думок громадськості.

Пропозиції – різноманітні, однак можна виокремити п’ять основних тенденцій того, що пропонують і з чим сперечаються дописувачі.

Тенденція №1: Якість важливіше кількості

Майже усі програми мають коментарі-нарікання з боку вчителів, що кількість завдань, які передбачені програмами, просто неможливо реалізувати за час, відведений на вивчення предмету.

Наприклад, навчальна програма з предмету «Мистецтво» у 7 класі передбачає, що діти в результаті мають вміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо.

Учасники обговорення зазначають, що такі вміння та знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.

«Незрозуміло, де й коли учні отримали навички створення власних музичних композицій з використанням комп’ютерних технологій. Це великий комплекс знань і навичок, який має суто професійну спрямованість», – зазначає коментатор.

В обговоренні «Природознавства» дописувачі пропонують виокремити час для ґрунтовного виконання проектів, скоротивши їх кількість. Зокрема, пропонується прибрати «інформаційні проекти» – орієнтовані на опис історії відкриттів – та більше часу приділити виконанню практичних проектів.

Тенденція №2: Сучасні теми для сучасних дітей

Дописувачі вказують, що програми не враховують сучасну дійсність, в якій живуть діти, та потреби, які ставить перед ними сучасний світ.

Коментатори програми з «Англійської мови» для загальноосвітніх шкіл вказують, що серед тем «ситуативного спілкування» для учнів 5-9 класів зовсім не передбачено тем на вивчення «комп’ютера» та слів, які пов’язані з його використанням. Це при тому, що зараз використання різноманітних ґаджетів пронизує практично всі сфери людського життя.

Програма з інформатики також зазнала значної критики – дописувачі нарікають, що в ній закладено вивчення речей, які сучасні діти вміють робити починаючи з дошкільного віку.

«Я запитала в своєї донечки, яка вчиться у 5 класі, що тобі цікаво з інформатики, і ось що почула у відповідь: «Мам, ти коли будеш писати побажання щодо курсу, скажи їм, що не треба нас вчити таких елементарних речей у 5 класі, як створювати папки, як копіювати тощо». Нецікаво діткам ХХІ століття викладання предмету інформатики за цією програмою, вони вже знають більшу половину цієї інформації», – наголошує одна із дописувачок.

Тенденція №3: Міжпредметні зв’язки

Більшість предметів, особливо споріднені, безпосередньо впливають на вивчення один одного. Згідно з чинною програмою, з фізики діти повинні в 7 класі вивчити тему «Пружність», зокрема освоїти закон Гука. Щоб зробити це повноцінно, вони вже мають освоїти вектори. При цьому тема вектори вивчається з математики лише у 8 класі. Тобто через рік.

Дописувачі, що висловлюють пропозиції до «Української літератури», пропонують підсилити знання школярів з історії, інтегрувавши в програму тексти, в яких художньо зображують різні історичні події.

«Пропоную додати до розділу вивчення дилогії Станіслава Тельнюка «Грає синє море» та «Яром-долиною»... Ці твори присвячено малодослідженій історичній події – союзницьким зносинам Запорізької Січі з Кримським ханством наприкінці двадцятих років XVII століття. Читачі дізнаються про похід запорізького війська на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком через Перекоп, про підступні плани Османської імперії, про подвійну гру польської, шведської та папської дипломатії, боротьбу козацької і турецької розвідок. Цей історичний період вивчається учнями 8 класу з «Історії України», тому буде цікаво порівняти історичні події та художнє бачення цих подій», – пропонує один з коментаторів.

Тенденція №4: Менше теорії – більше практики

Вивчення предметів, в першу чергу, має бути орієнтоване на реальні навички – з цим погоджуються коментатори до абсолютної більшості програм.

Дописувачі, що обговорюють програми з «Хімії», пропонують «зменшити вивчення історичної складової законів», щоб виділити більше часу на прикладне вивчення предмету.

Пропонується також зробити викладання більш жвавим, використовуючи твори відомих письменників-популяризаторів науки: «Як Вам ідея подати органічну хімію, як Айзек Азимов у своїх книгах «Мир углерода» і «Мир азота». Чи можна це розглядати як варіант? Все-таки – це лише знайомство із органікою. І в 9 класі цей розділ має більше формувати світогляд і ціннісні орієнтації», – пропонують на сторінці обговорення.

«Українську мову» також радять зробити більш прикладною – замінити частину творів і переказів текстів публіцистичного, наукового й художнього стилів, які передбачені програмою, на вироблення текстотворчих навичок у розмовно-побутовому стилі.

Тенденція №5: Врахування вікових особливостей дітей

Дописувачі вказують, що вимоги до деяких програм не відповідають ні можливостям, ні зацікавленням дітей, для яких написані.

Яскравий приклад – програма із зарубіжної літератури для 8 класу. Дописувачі зазначають, що у 8 класі діти не можуть глибоко і з розумінням оволодіти темою «Антична література». По-перше, вона складна, по-друге, у більшості дітей вона не викликає зацікавленості.

Подібні пропозиції містить і програма з «Природознавства». Наприклад, пропонують вилучити з програми вимогу «учень описує туманності різних типів та галактики різних типів», «розрізняє типи туманностей і галактик». Натомість радять залишити вивчення лише загального поняття про ці явища. На думку коментаторів, для 10-річних дітей ці теми заважкі.

Координатор проекту оновлення програм базової школи Сергій Горбачов відзначає, що найбільш активно триває обговорення програм з «Історії» та «Зарубіжної літератури».

«На жаль, з основних природничих предметів – фізики та хімії – пропозицій не так багато. Англійську мову також обговорюють не так жваво, а інші іноземні мови отримують ще менше уваги громадськості. Сподіваємося, що цього тижня більше дописувачів захочуть приєднатися до нас та долучитися до оновлення програм», – розказав Сергій Горбачов.

Міносвіти нагадує, що 13 лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів). Перша сесія онлайн-обговорення програм триватиме 11 днів – до 24 лютого.

Ще 11 днів – з 25 лютого до 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції і формуватимуть варіант документу на обговорення. 15 березня починається 2 сесія онлайн обговорення, що триватиме 8 днів – до 22 березня.